Незгасима рана України

Минуле століття пронеслося над Україною трьома голодоморами:1921-1922, 1932-1933, 1947років.  Наказом президента В.А.Ющенка було запроваджено День пам’яті жертв голодоморів, який щороку відзначається в Україні. Такої страшної трагедії, яку пережив український народ у 30-х роках, не зазнав, мабуть, жоден народ в історії людства.  Голодомор 1932–1933 років — акт геноциду українського народу, здійснений керівництвом ВКП та урядом СРСР у 1932–1933 роках, шляхом організації штучного масового голоду, що призвів до багатомільйонних людських втрат у сільській місцевості на території Української СРР та Кубані переважну більшість населення якої становили українці. Викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу і Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян. Спланована конфіскація врожаю зернових та усіх інших продуктів харчування у селян представниками радянської влади впродовж Голодомору 1932-33 років безпосередньо призвела до вбивства селян голодом у мільйонних масштабах. Лише через 70 років, у 2003- му, український парламент назвав, а у 2006 році визнав Голодомор  геноцидом українського народу.  24 країни світу  офіційно визнали Голодомор геноцидом проти української нації. День пам’яті  жертв голодоморів  щороку відзначається у четверту суботу листопада.

 Пам’яті тих, хто загинув від голодомору 1932–1933 років   в бібліотеці була оформлена  виставка-пам’ять «Незгасима рана України». 

  В  будинку культури  проведено вечір-реквієм  «Душі загиблих стукають в наші серця»  

  Присутні  на заході  слухали про ті жахливі події, які пережив український народ під час голодомору

  Прозвучали уривки з творів  Уласа Самчука «Марія», Василя Барки «Жовтий князь»,  Андрія  Гудими «Кара без вини» та інші. 

Читалися  спогади  свідків голодомору  жителів с. Бохоники.

 Було продемонстровано відеофільм « Закон про п’ять колосків»  На завершення заходу   присутні  пом’янули  всіх замордованих голодною смертю хвилиною мовчання.