Рідна  мова – пісня  солов’їна

   Земля  українська стародавня,  така ж давня  і наша  мова.  З покоління в покоління, в часи розквіту  та  падіння передавали нам предки цей скарб.  Народ  плекав   рідну  мову  в піснях, легендах, переказах і  передавав від  роду до роду,  щоб  не загинула.  Мова-це наша гордість,  бо  все,  що створене  нею  увійшло в скарбницю загальнолюдської  культури.  Саме ми, заради прийдешніх поколінь, повинні зберігати і шанувати мову, як це робили наші славні предки, бо з нею наше майбутнє і майбутнє України!  До Міжнародного дня рідної мови бібліотекою було проведено літературно-музичну  вітальню «Рідна  мова - пісня  солов’їна»

                                             Болюча  пам'ять  Афганістану

               У жодному календарі  день 15  лютого  нічим не позначений, але він 

   особливий.    В цей день  30   років тому  останній радянський   солдат залишив  Афганістан.  30 років ніби   один  день,  пролетіли  і  зникли за обрієм.  Але час  непідвладний викреслити  з нашої  пам’яті  мужність  і героїзм    воїнів-«афганців», які стали гідним прикладом для  молоді.  З нагоди дня вшанування  учасників бойових дій на  території інших держав  було проведено вечір-пам’яті  «Час і досі не загоїв  рану,  цей  одвічний біль  Афганістану». 

 На захід були запрошені    воїни-інтернаціоналісти   Голова  Спілки  ветеранів 

 війни  в Афганістані  Вінницького  району   Олександр  Ковальчук ,   полковник

  у відставці    Юрій  Бабарикін,      Петро    Бурлака,     Костянтин     Стеблюк.

    

     

Ведучі  розповіли  присутнім  про  історичні події тих років, лунали  мелодії, які 

нагадали  часи тієї  страшної  війни.  З  вітальним  словом   від сільської ради  до

  земляків  виступила Катерина  Іванівна  Бортновська .  Хвилиною  мовчання

  учасники  заходу  вшанували  пам'ять  бійців,  які віддали  свої  молоді життя у афганській  та сьогоднішній   війнах.