«Запали свічу пам̕ яті».

         Кожного року, в четверту суботу листопада, Україна сколихується   від усвідомлення голодомору    1932 – 33рр. .   який  став страшним та нелюдським засобом знищення мільйонів українців . Жахливо навіть через 85 років ступати болючими стежками страшної трагедії, яка розігралася на благословенній землі квітучого українського краю.  Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, які залишили життя земне у пекельних муках

    Вшановуючи жертв голодомору 1932 – 1933 років  працівниками  Вінницької районної  бібліотеки та  працівниками Бохоницького будинку культури  було  проведено   вечір – пам’яті «Упокорені голодом».   Ведучі  розповіли глядачам  про  страшні події  голодомору, а  також  навели  жахливі  факти, які мали місце  на тернах  Вінницької  області  та Вінницького району. Було  інсценізовано  уривок з книги  нашої  місцевої авторки  Н.  Доляк  «Чорна  дошка».  На заході прозвучали  спогади  жителів с. Бохоники    Гаврилюк (Бондар)  Параски Лук’янівни   та  Сніцар (Рачук)  Поліни Сельвестрівни.   Молитвою та хвилиною мовчання   всі присутні на  вечорі  вшанували пам’ять мільйонів українців , які загинули мученицькою смертю від  голоду.

                                                    

                               Дитинства  чисте  джерело
       У перший день літа ми традиційно  відзначаємо  Міжнародний день захисту  дітей.   Адже  саме в дітях  ми хочемо  бачити  здійснення  своїх мрій і сподівань.  Прагнемо,  щоб  вони  росли  здоровими  і радісними,  прославляли  свої  родини і рідний  край.   Цій прекрасній  даті  було присвячено  літературно-музичне свято  « Дитинства  чисте  джерело».   Діти з ознайомились  з Конвенцією  ООН  про права дитини . Взяли участь у  правовій   вікторині   «Свої права та обов’язки знай,  їх шануй і захищай», та ще в багатьох конкурсах,  іграх,  розвагах та  майстер-класах.  З подарунками   на свято   завітали  соціальний працівник  сільської ради    Олена   Ільчук  та настоятель  храму  апостола  і євангеліста   Іоанна  Богослова   ієрей  Олег  Мельник

                               Гірчить  чорнобиль  крізь  роки

      26 квітня  виповнилась  32 річниця  найбільшої техногенної   катастрофи  за  всю  історію  атомної  енергетики- аварії на Чорнобильській  АЕС.  Страшна трагедія сколихнула світ  у 1986 році але наслідки   відчутні  ще й  досі.   Внаслідок вибуху на 4 енергоблоці  АЕС в атмосферу  було  викинуто   колосальні  обсяги  радіоактивних речовин,  що  на  завжди  змінило  життя людей.  Наразі  територія   навколо ЧАЕС  в Київській  та Житомирській  областях,  до якої  входять  Прип’ять  І Чорнобиль,  вважається  зоною  відчуження.

Ліквідатори аварії, що проявили  героїзм і безстрашність, заслуговують вічної пам’яті  і поклоніння. Саме тому у вересні 2003 року  26 квітня  було проголошено  міжнародним  днем  пам’яті жертв  радіаційних  аварій та катастроф.  Цій даті був присвячений вечір-пам’яті  «Чорнобиль-вічний біль нашої землі».  

На вечорі були присутні  ліквідатори с. Бохонини  а  також гості-чорнобильці.

 Всі присутні  хвилиною мовчання  вшанували  своїх односельчан, та всіх, хто загинув від  радіаційного лиха.  З вітальним словом  виступив  сільський голова    Ігор  Григорович  Савчук.  

Голова обласної організації інвалідів всеукраїнського об'єднання "Союз  ЧорнобильУкраїни" Бойчук  Микола  Петрович  та голова Вінницької  міської  організації"Союз  Чорнобиль України" Ястремський  Михайло Микитович

 презентували  книгу  «Дзвони  пам’яті  Чорнобиля»,   примірники якої  були  подаровані   сільській бібліотеці,  школі, сільській  раді, та вдовам  чорнобильців с. Бохоники.  Прозвучали пісні «Чорнобильська біда»,  «Два кольори»… у виконанні Віталія  Верещагіна  та Олександра  Доценка.

                             "Небесна  Сотня  воїнів  Майдану"

  День Героїв Небесної Сотні — пам'ятний день, що відзначається в  Україні  20 лютого на вшанування подвигу учасників Революції гідності  та увічнення пам'яті   Героїв Небесної  Сотні.  Саме в ці дні, чотири роки тому, під час Революції Гідності, протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піку. 20 лютого 2014 загинуло найбільше активістів Майдану. Наступного дня, 21 лютого 2014 року, офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих  мітингувальників  Майдану. Цього ж дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких в жалобних промовах назвали «Небесною сотнею"

Сумний список Небесної Сотні відкрився 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло зі слідами тортур активіста Юрія Вербицького. До 18 лютого 2014 року вже налічувалось 9 загиблих. З 18 по 20 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого – ще 20. Окрім українців, жертвами режиму Януковича стали білоруси, вірмени та грузини. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську Незалежність – до Небесної Сотні.

104 Героям Небесної Сотні Президент України Петро Порошенко посмертно присвоїв звання Героїв України, а троє іноземців - громадянин Білорусі Михайло Жизневський, Грузії – Зураб Хурція і Давид Кіпіані, посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні. Україна заплатила надто високу ціну за звільнення від диктатури і свій цивілізаційний вибір – бути  частиною Європи.  До дня вшанування  подвигу  Героїв Набесної Сотні  було проведено вечір пам”яті    «Набесна Сотня  воїнів Майдану»

                               

                      Вічний вогонь  української  волі

     29 січня виповнюється 100 років бою під Крутами, коли на підступах до Києва бійці УНР чинили опір російським червоногвардійцям.  Крути 1918...  Символ героїзму та відданості нашого юнацтва і символ національної трагедії та безпечності. Сімдесят років не згадували про подвиг одержимих, тих, хто першим згорів на жертовному вогні в ім’я самостійної України. В радянські часи полеглі в Крутах кваліфікувалися  як зрадники чи просто замовчувалися.  Студентські могили з Аскольдової гори забрали і спочатку розбили на тому місці парк. Десятиліттями історія битви або замовчувалась, або обростала міфами і вигадками, як в закордонній, так і у вітчизняній  історіографії.   З часу подій  вперше про увічнення пам'яті студентів згадали в 1990-х рр., коли  Народний  Рух  України вставив тут дерев'яний хрест. В січні 1991 року відбувся  перший  патріотичний  мітинг у Крутах.  Офіційно День пам’яті  Героїв  Крут  почали відзначати   в Україні  з  2007 року.  Завдяки бою  під  Крутами  Центральна  Рада  встигла   підписати  Брестський  договір  і примусити  Росію  вперше  визнати  кордони  України.

Щоб зберегти пам’ять про героїчні дні Юнаків в обороні   Волі України, бібліотекою   разом  з  будинком  культури та  школою    було проведено  вечір пам’яті   «І слава їх встає не  вмерши»

  Ведучі  розповіли  присутнім про історичні події, які відбулися у 1918 році.  Звучали  вірші  Тичини  П. « Пам’яті тридцяти».   Кір’янової О. «Крути»,   Криволапа   В. «Любіть Україну»   у  виконанні  Бортновської  Олександри,  Джиги  Марини,  Коваль Аліни. Зав.  бібліотекою  Осаволюк А. В.  презентовано книгу « Героїка  трагедії  Крут», де   читалися    спогади   учасників  бою під  Крутами  Ігоря  Лоського  та Аверкія  Гончаренка.

  Було продемонстровано  кадри з кінострічки    « Григорій Пипський»   та  інсценізовано  уривок  з оповідання  Мирославича  М.  « Живий  пом’яник»  у виконанні учасників  бохоницького народного драматичного колективу.

 Всіх загиблих за волю й Незалежність України вшанували хвилиною мовчання

                                           

                                           

                                           

  

                 22 січня - День Соборності України

        22  січня вже традиційно Україна святкує День Соборності України – возз'єднання  ЗУНР  та  УНР, яке відбулось 99 років тому.  Роком раніше, у  1918-му, в той самий день було прийнято IV Універсал Української  Центральної Ради, що проголошував незалежність УНР. Пройшло рівно 100 років з прийняття того доленосного документу, адже без незалежності УНР не було б і Акту Злуки.
Перше святкування Дня Соборності відбулось через 20 років після підписання Акту Злуки у Карпатській Україні 22 січня 1939 року.
21 січня 1990 року патріотичні сили організували живий ланцюг між Києвом,  Львовом та Івано-Франківськом як символ духовної єдності людей східних і західних земель України. Офіційно День соборності почали відзначати тільки в 1999 році

Саме цій знаменній даті  був присвячений  тематичний вечір «Моя країна- Соборна, вільна» 

  На вечорі  присутні в залі  ознайомилися  з подіями , які відбувалися в Україні  на шляху до її  незалежності та соборності.  Звучали пісні  «Україна», «Одна єдина», 

                               інсценізовано  повість   І. Франка «Будяки» у виконанні 
                                бохоницького    народного  драматичного  колективу.

                                       

   

                  "Як добре те, що смерті не боюсь я"

            6 січня Україна святкувала 80 річницю від  народження свого поета і прозаїка,  правозахисника і державного героя Василя Стуса. Філософ, який творив свій світ, поет від Бога з непересічним, рідкісним талантом. Один із найактивніших представників українського культурного руху   шістднесятників,     Лауреат Державної  премії  ім. Т.Г. Шевченка (1991),        Герой  України (2005, посмертно).  Його вірші у перекладах давно читають у всьому світі . Їхня дорога  була такою довгою лише до нашого читача. За власні переконання щодо необхідності збереження й розвитку української культури  Василь  Стус  зазнав репресій з боку радянської  влади, його творчість була заборонена, а він сам був засуджений до тривалого перебування в місцях позбавлення волі, де й загинув.  Так, поет знав, що загине у своїй боротьбі із тією системою, але був упевнений, що через свою смерть повернеться до рідного народу: "Народе мій, до тебе я ще верну,  як в смерті обернуся до життя...".

 До ювілею поета в бібліотеці  було проведено вечір пам’яті  « Як добре те, що смерті не боюсь я»

 Ведучі  розповіли про  про життя та творчість  Василя Стуса.  Злети і падіння, визнання і зневага,  арешти і допити, спецтабори…  Важку дорогу , що випала на долю поета , він зустрів словами: « Здрастуй біда моя орна,здрастуй страсна моя путь…» 

На вечорі  читалися вірші: «Господи гніву пречистого», «Мені здалося-я живу завжди»   та інші , продемонстровано  відеозапис творів  «Осліпле листя відчувало яр..»,  «Безсоннії ночі»  у виконанні автора.   Також на вечорі прозвучали   пісні на вірші   Василя  Стуса    « Зазираю в завтра»,  «Як добре те, що смерті не боюсь я».  Завершився захід  віршем   Яри  Славутича  «Стус»